Якщо минулого року я встиг побувати в США, то цього року я подорожував лише по Канаді і відвідав дві інші провінції.

В серпні ми поїхали до Калгарі в Альберті. Ми вже були там рівно десять років тому, але недовго. Тоді ми не потрапили в гори. Цього ж разу нарешті побували! Три нові види я додав в горах: Mountain Chickadee (гірська гаїчка), Steller’s Jay (стеллерова сойка) і Clark’s Nutcracker (американська горіхівка). Не дуже багато: наприклад, не знайшов американського пронурка.

Були і інші цікаві зустрічі, як наприклад, Boreal Chickadees просто в місті Калгарі і Rock Wren в Badlands (не дивно, але чомусь я цього не очікував).

В останній день я поїхав досліджувати навколоводних птахів з конкретною метою. І швидко досяг цієї мети: Black-necked Stilt (північноамериканський брат нашого кулика-довгонога). Сподівався ще побачити Cinnamon Teal в великих скупченнях качок. Можливо, вони там були, але мені завадила відсутність широких узбіч, щоб зупинитись і роздивитись.

В той же день я завітав до Inglewood Bird Sanctuary, де знайшов пʼятого лайфера: Western Wood-Pewee.

Наступна подорож відбулася в кінці жовтня до міста Саскатун в Саскачевані. В принципі, тамтешня орнітофауна в жовтні не відрізняється від манітобської. Але є один виняток, і дуже значний.

Ми з О. відравилися трохи на північ від Саскатуна, десь біля години на машині. Трохи покружлявши полями, ми почули характерне курликання журавлів. Ми знайшли їх!

Це були Whooping Cranes (американські журавлі) – один з найбільш загрожених птахів континенту. В 1940-х роках вони були близькі до вимирання, але охорона і програма розведення в неволі і реінтродукції допомогла їм зберегтися. Найбільша, і єдина неперервно існуюча популяція гніздиться в канадських Північно-західних територіях, а зимує в Техасі. На прольоті до місць зимовки вони зупиняються в кількох місцях. Тут, в сільському Саскачевані, одне з відомих місць їхньої зупинки.

Наступного дня я вже сам відправився ще далі на північ, до Prince Albert. Тут прерія поступається бореальним лісам, які не сильно відрізняються від манітобських. Але й тут мене чекав сюрприз. Щойно я зайшов до лісу, як почув стукіт. Я побачив дятла, і це виявися американський трипалий дятел (American Three-toed Woodpecker) – власне, на це я і сподівався. Інші цікаві птахи: чорноспинний дятел і Boreal Chickadee.

---

А тепер до підсумків року. В 2025-му році я зустрів 239 видів птахів, всіх в Канаді. Це, правда, навіть менше, ніж 242, які я знайшов в 2024 тільки в Манітобі, але теж добре. Я не дуже активно спостерігав восени, тому пропустив деякі види. Найдивнішим пропуском був арктичний побережник (Pectoral Sandpiper), ніколи раніше не мав з ним проблем. Boreal Chickadee, як я написав, бачив у двох провінціях, але не в тій, де живу.

В Манітобі цього року я зареєстрував 228 видів. 194 види знайшов в Вінніпезі, що стало моїм рекордом.

Вісім лайферів: один в Манітобі (Eastern Meadowlark), пʼять в Альберті і два в Саскачевані. Мій світовий список досягнув 573 видів.

Список Манітоби поповнився трьома видами (див. пост) до відмітки в 291. А мій список Вінніпега склав 240, після додання семи видів, шість з яких кулики, і один крячок, про що я теж написав.

Найбільше птахів за день цього року я знайшов 18 травня: 75 видів. Цей результат, на даний момент, ділить 3-4 місце з 24 червня 2024 року, серед найкращих днів.

Крім того, цього року я побачив аж два види, які раніше тільки чув!