Прогресс года
Блог
Эта запись на украинском языке.
2023-го року я спостерігав за птахами значно більше, ніж попереднього. Завдяки поїздці до Польщі цей рік став моїм третім за результативністю: я зустрів 273 види в трьох країнах. Сім з них були новими для мене: 4 в Польщі і 3 в Канаді. Таким чином мій лайфліст досяг 550 видів (за моєю власною класифікацією, яка, на відміну від eBird, включає чорноголову плиску як окремий вид).
В Манітобі це був мій другий найкращий рік – я зареєстрував 223 види. Мій список провінції становить 282 видів.
До речі, деякий час назад я спрогнозував 5+5 нових птахів, яких я сподівався зустріти в Манітобі. Настав час підвести підсумки. Отже, обʼєднаний список був такий:
- Connecticut Warbler
- American Golden Plover
- American Goshawk (тоді вважався Northern Goshawk – великим яструбом, але з тих пір виділений)
- American Three-toed Woodpecker
- Pine Warbler
- Prairie Falcon
- Surf Scoter
- White-winged Scoter
- Wood Thrush
- California Gull
Так сталося, що з тих пір я зустрів цілих 11 видів, нових для мого списку провінції. Розглянемо їх по порядку.
2021 рік
- American Goshawk Вгадав!
Побачив пролітаючого в міському парку. Птах малочисельний в Манітобі. Хотілося б побачити ще, роздивитися краще. Тоді це був не лайфер, але після недавнього розділення став лайфером. - Surf Scoter (білолобий турпан) Вгадав!
Приємно було знайти його самостійно, причому двічі: перший раз на оз. Вінніпег, а вдруге в місті Вінніпег (жодного звʼязку з вищезгаданим озером). Завдяки мені багато людей відвідали цей ставок, і додали цього турпана до своїх списків. Не частий, але звичайний на прольоті. Не лайфер, бачив його в Ванкувері.
2022 рік
- Little Blue Heron Не очікував!
Цю чаплю знайшли під час осіннього прольоту на озері неподалік нашого будинку. Хоча вона називається блакитною, насправді була білою: молодий птах. Рідкісний заліт. - American Golden Plover Вгадав!
Довго мріяв побачити цих птахів. Раніше їх бачили разом з морськими сивками на полях, але часто далеко і в невеликих кількостях. А того року щось змінилося, і на прольоті в нас зупинилися зграї в кілька сотень птахів!
2023 рік
День 3 червня довів, що я ще можу зустріти нових птахів в своїй провінції! Я поїхав до лісу, що знаходиться в південно-східному кутку Манітоби. Вже не один рік там весною чують спів (і іноді бачать) птаха, більш поширеного далі на схід: Wood Thrush. Вже кілька років збирався його пошукати. Судячи з фото, красивий дрізд, але я його не побачив – лише почув. Але співає теж гарно!
Другою знахідкою став Connecticut Warbler, і його я теж розпізнав лише за голосом. Але на осінньому прольоті мені пощастило побачити його в Вінніпезі!
І нарешті, чого я не чекав: зупинився на березі озера в лісі, і в кущах побачив пересмішника – теж східний птах, рідкісний в Манітобі!
- Wood Thrush Вгадав!
- Connecticut Warbler Вгадав!
- Northern Mockingbird Не очікував!
- Rock Wren Не очікував!
За цим скельним воловим очком мені довелося їхати більше двох годин на північ. Він вирішив зупинитися в знайомому ландшафті – на гранітному карʼєрі. Не лайфер – бачив його в Арізоні. - Pine Warbler Вгадав!
Ще одна запланована знахідка в північно-східному кутку провінції, де вони, схоже, стали гніздитися останніми роками. Шукав його в кінці літа, відвідав кілька точок, і почув спів, а потім і побачив на останній. На щастя, як пишуть, це один з небагатьох американських ворблерів, що може співати в будь-який сезон. Дуже зручно! Не лайфер – бачив в Нью-Йорку. - White-winged Dove Не очікував!
А це було неочікувано. Наприкінці листопада цей мешканець південних штатів США (де я його бачив) звідкілясь зʼявився і залишився жити на фермі посеред безкрайніх полів Манітоби. Хазяйка ферми, теж бердерка, його впізнала і запросила всіх бажаючих відвідати і поповнити свій список. На щастя погода була не дуже холодна. Але нещодавно (вже в січні) прийшли новини: голуб почав замерзати, його спіймали і відправили в реабілітаційний центр. - Harlequin Duck (каменярка) Не очікував!
Думав, буде дуже зручно, що якраз досяг 10 наприкінці року, але довелося їхати на північ на відкриту воду біля гідроелектростанціі (однієї з кількох). Каменярка досить рідко зʼявляється, не міг такого пропустити! Я чогось думав, що це велика качка, а вона навпаки, маленька.
Отже, результат: шістьох з 10 передбачив, пʼятеро були неочікуваними. Тепер новий список, і знову 5 основних передбачень і 5 додаткових. Головний список складений в надії на поїздку на захід Манітоби.
Основний список
- American Three-toed Woodpecker – Буквально останній вид «звичайних» птахів Манітоби (не рахуючи Черчілла і заходу), який мені залишилося побачити. Але останнім часом стало складніше його знайти, на жаль.
- Baird’s Sparrow – Теж звичайний, але на заході, чомусь не трапився в попередні поїздки. Треба їхати рано вранці, коли вони співають.
- Ring-necked Pheasant (звичайнісінький фазан) – Інтродукований на заході. Мені здавалося, я чув його голос, але певності нема. Краще побачити.
- Willow Flycatcher – Теж зустрічається на заході, але складніше знайти.
- Секретний вид – є у мене хитрий план пошукати одного птаха. Насправді, це було б великим сюрпризом, якби вдалося його знайти. Але я додав його в основний список задля сенсаційності. Раптом вийде!
Додатковий список
- Black-throated Blue Warbler – Всіх звичайних варблерів вже побачив, лишилися тільки залітні. Зустрічі цього східного варблера почастішали 2023 року, так що може пощастить.
- California Gull – Один з мартінів, якого рідко, але регулярно бачать на прольоті на звалищах.
- White-winged Scoter – Ще один пролітний турпан.
- Boreal Owl (волохатий сич) – Цього маленького сичика приємно було б знайти самому.
- Clark’s Grebe – Дуже схожа на Western Grebe, часом трапляється.
(Prairie Falcon я вирішив поки що викинути з десятки. Його багато зустрічали в деякі попередні роки, але тепер менше.)
Наприкінці пропоную подивитись фотографії, які я зняв в 2023 році.
Шишкарі в мене на годівниці:
Эта запись на украинском языке.
Останні кілька років я не виїжджав за межі Манітоби, за винятком короткочасного перетину кордону з Саскачеваном під час ковідних обмежень.
Але 2023 року мені випала нагода побувати в новій країні – Польщі. Головною метою була зустріч з родичами, але, звісно, я не міг не спостерігати за птахами.
Оскільки звичайна орнітофауна Польщі майже не відрізняється від української, більшість птахів мала бути мені знайома. До того ж, кінець жовтня – не надто вдалий час для пташиного різноманіття. Тим не менше, я сподівався знайти як мінімум двох лайферів, види, які є і на заході України, але мені не траплялись: короткопалого підкоришника і зелену жовну.
Але були й більш сміливі сподівання – я хотів побувати на узбережжі Балтійського моря, де можна зустріти зимуючих і кочових морських птахів.
Отже, щойно прибувши до Варшави я почав відмічати давно не бачених птахів Старого Світу. Всі види воронових: сіра ворона, грак, галка, сорока. Два види горобців, шпаки і голуби, звичайні мартини.
Ну і звичайно синиці, причому блакитних синиць було чи не більше ніж великих; зустрічались і чорні синиці. А от повзиків було на диво мало, лише в останні дні зустрів. До речі, я зрозумів, що трохи підзабув голоси цих звичайних європейських птахів.
Коли я писав про птахів, яких я сподівався зустріти, я не згадав одну річ. Справа в тому, що на початку жовтня в самому центрі Варшави знайшли рідкісну залітну середземноморську кропивʼянку. І судячи з повідомлень в eBird, вона все ще була на місці! Тому наступного дня я поїхав прямо туди. От тільки птаха не знайшов в той день. Але натомість, там трималися ще кілька незвичайних зимуючих: сіра кропивʼянка, прудка кропивʼянка і самець з самкою чорноголової кропивʼянки. Я можу приблизно уявити, що саме там приваблює птахів, але не можу не дивуватися, чому вони всі зібралися саме в цій локації в центрі міста, а не в іншому, подібному, але менш людному місці.
Прогулянка продовжилась біля Вісли, де можна було спостерігати сріблястих мартинів, великих бакланів, крижнів, великих крехів, і одну сіру чаплю. Також звичайними у місті є припутні і чорні дрозди.
Наступного дня ми поїхали до Ґданська. З вікна потягу на якихось штучних ставках я побачив пару великих чепур і ще хижака, про якого я подумав, що це очеретяний лунь, але в цьому не впевнений. І ще одного птаха я спостерігав лише з вікна поїзда, але в інший день – канюка.
В Ґданську орнітофауна та сама, хіба що сріблястих мартинів більше. Місто славетне історією і архітектурою, яким ми віддали належну пошану, але з погляду птахування головна мета була іншою. Наступного дня ми відправились в містечко Хел (Hel) на самому кінці коси, яка видається в Ґданську затоку. Трохи менше двох годин на потязі, але значна частина дороги проходить по косі, подекуди дуже вузькій, з красивими пейзажами.
Окрім містечка на кінці коси розташований широкий пляж, за ним смуга піщаних дюн, яка представляє собою захищену територію, а далі соснові ліси, в яких де-не-де розкидані залишки військових обʼєктів часів Другої світової війни (а може й інших часів).
В лісі, окрім очікуваних синиць, я зустрів жовточубих золотомушок, зябликів, звичайного дятла, сойку, підкоришника (не розпізнав, якого з двох видів) і самку снігура.
Але головні надії я покладав на прогулянку вздовж моря. Треба сказати, що погода взагалі була дуже добра протягом всіх моїх відвідин Польщі. Але цей день на узбережжі Балтійського моря був, мабуть, найкращим. Яскраво світило сонце, було тепло і без особливого вітру.
Звичайно, мартинів було достатньо: звичайні і сріблясті. Але дуже скоро я зустрів і морських мартинів з темними спинами. Багато було великих бакланів. Майже всюди плавали великі крехи. Але кілька разів пролітали морянки! В Європі це моя друга зустріч, після Шотландії.
На березі, неподалік від води зустрів пару пуночок! Теж друга зустріч в Європі (в Україні бачив в 2009 році!), хоча в Канаді це не дивина. Велика пірникоза плавала.
І нарешті, мабуть, найкращій птах, якого вдалося знайти – малий мартин! Це лише друга зустріч, а перша була в 2009 в Херсоні. Це 15 років назад!
Отже, жодних лайферів зустріти не вдалося, і взагалі перелік не надто великий, але дуже приємно було побувати в новому місці і пройти вздовж моря. Хоч і фотографій особливих не зробив, окрім цього мартина.
По дорозі назад до Варшави, ми відвідали замок в Мальборку, де я зустрів таких птахів, які хоч і вважаються здебільшого перелітними, в Європі давно зимують: вільшанку, чорну горихвістку і волове очко. Також з іще не бачених додав сивого мартина і болотяну гаїчку.
Однак, повернувшись до столиці, я мав виконати свою мету по лайферах. Одного дня, зранку, я поїхав на плац Дефіляд, в пошуках згаданої диковини – середземноморської кропивʼянки. Цього разу мені посміхнулася доля, можливо тому, що кілька фотографів вже знайшли і знімали її :) Отже, моїм першим лайфером Польщі став цей птах, якого тільки вчетверте зареєстрували в країні. І ще один сюрприз чекав мене тут: окрім жовточубих золотомушок в обʼєктив мого бінокля потрапила золотомушка червоночуба (попередня зустріч – в Україні в 2012 році).
Після цього я трохи пройшовся вздовж Вісли, де побачив ще чубату чернь і рибалочку. Після цього приєднався до своїх родичів у великому парку.
Тут матеріалізувался наступна мета: нарешті вдалося надійно розпізнати короткопалого підкоришника. В парку багато водоплавних: лебеді-шипуни, лиски, водяні курочки, і неочікуваний (навіть небажаний) лайфер – мандаринка. Якщо чесно, я думав що вони тут не рахуються, але згідно з eBird це вже натуралізований вид. Ще додав до списку боривітра, чикотнів і щигликів.
Таким чином, лише одного лайфера мені залишалося знайти – зелену жовну. Шукати її слід було там, де я вже був – вздовж Вісли. Тому наступного дня ми з родичами відправились туди на велосипедах. Хоча проїхатись було приємно і багато цікавих птахів зустріли, але жовни не було. Лише довгохвостих синиць додав до списку – гарні пташки!
Я не міг цього так залишити, тому наступного дня вже сам поїхав туди рано вранці, вже втретє! Гуляти зранку найкраще, хоч і прохолодно. Активність птахів була непогана. Це був день дятлів. Спочатку я знайшов середнього дятла. Потім якась пара перехожих підказала мені, що вони бачили чорну жовну, і через кілька хвилин вона попалася і мені! Але зеленої все не було!
Я дійшов майже до моста, який призначив собі кінцевою точкою. Та й втомився вже. Тому я вирішив покрутитися навколо групи дерев, яку стежка обходила з двох сторін. Втім, після хвилин десяти чи пʼятнадцяти вирішив покинути цю справу. Аж раптом почув голос, схожий на бажаного птаха, пішов на нього. Якийсь силует пролетів, я поспішив в тому напрямку. Сонце вже піднялося і світило в очі. Почав вдивлятися в дерева і побачив якийсь рух. Так і є, зелена жовна! Фото зробив тільки для підтвердження.
Отже, всього у Польщі я зустрів 57 видів птахів, з них чотири нових.
І ще: на зворотньому шляху я вийшов з аеропорта Мюнхена і трохи побердвочив навколо будівлі терміналу. Взагалі-то я хотів відвідати Besucherpark, але потяг не працював, а автобусом на заміну я полінувався. І не жалкую, можливо б там не зустрів цих птахів. Таким чином тепер у мене є ще список Німеччини з восьми видів, серед яких найнеочікуванішою була чорна горихвістка, а чорна ворона стала додатком до мого річного списку.
Эта запись на украинском языке.
В жовтні відбулося чергове оновлення систематики Clements/eBird (деталі). Відповідно, я оновив список птахів на моєму сайті.
Окрім всього іншого, воно включає одне важливе розділення видів, завдяки чому мій список побачених птахів збільшився на одиницю: з великого яструба Accipiter gentilis виділено американського яструба (American Goshawk) Accipiter atricapillus.
Окрім цього ще кілька видів були розділені, але в моєму списку залишилися тільки види, які носять номінальні назви:
- Західна єгипетська чапля (Western Cattle Egret) Bubulcus ibis, виділено східну популяцію Bubulcus coromandus.
- Західна міська ластівка (Western House Martin) Delichon urbicum, виділено сибірську популяцію Delichon lagopodum.
- Чорнодзьобий крячок (Gull-billed Tern) Gelochelidon nilotica, виділено австралійську популяцію Gelochelidon macrotarsa.
- Із звичайного зяблика Fringilla coelebs виділені азорський, мадейранський, канарський та африканський підвиди.
Навіть змін наукових назв зовсім не багато. Трохи розбавлено рід Charadrius:
- Морський пісочник Charadrius alexandrinus став Anarhynchus alexandrinus
- Товстодзьобий пісочник Charadrius leschenaultii став Anarhynchus leschenaultii
- Каспійський пісочник Charadrius asiaticus став Anarhynchus asiaticus
- Хрустан Charadrius morinellus став Eudromias morinellus (повернення назви)
- Білочеревий серпоркрилець Apus melba став Tachymarptis melba